Нещодавнє дослідження вивчало вплив гіпербаричної кисневої терапії на функцію серця людей, які переживають тривалу форму COVID, що стосується різних проблем зі здоров'ям, які зберігаються або рецидивують після інфікування SARS-CoV-2.
Ці проблеми можуть включати порушення серцевого ритму та підвищений ризик серцево-судинної дисфункції. Дослідники виявили, що вдихання чистого кисню під високим тиском може допомогти покращити скорочення серця у пацієнтів з тривалим захворюванням на COVID.
Дослідження очолювала професорка Марина Лейтман із Медичної школи Саклера Тель-Авівського університету та медичного центру Шамір в Ізраїлі. Хоча результати були представлені на конференції у травні 2023 року, організованій Європейським кардіологічним товариством, вони ще не пройшли експертної оцінки.
Тривалий COVID та проблеми із серцем
Тривалий COVID, який також називають постковідним синдромом, вражає приблизно 10-20% людей, які перехворіли на COVID-19. Хоча більшість людей повністю одужують від вірусу, тривалий COVID можна діагностувати, коли симптоми тривають щонайменше три місяці після першої появи симптомів COVID-19.
Симптоми тривалого COVID охоплюють різні проблеми зі здоров'ям, зокрема задишку, когнітивні труднощі (так званий «туман у голові»), депресію та численні серцево-судинні ускладнення. Люди з тривалим COVID мають підвищений ризик розвитку серцевих захворювань, серцевої недостатності та інших пов'язаних із ними станів.
Навіть люди, які не мали жодних попередніх проблем із серцем або високого ризику серцево-судинних захворювань, відчували ці симптоми, як показує дослідження, проведене у 2022 році.
Методи дослідження
Докторка Лейтман та її партнери залучили 60 пацієнтів, які відчували тривалі симптоми COVID-19, навіть після легких та помірних випадків, що тривали щонайменше три місяці. До групи входили як госпіталізовані, так і не госпіталізовані особи.
Для проведення дослідження дослідники розділили учасників на дві групи: одна отримувала гіпербаричну кисневу терапію (ГБОТ), а інша отримувала симульовану процедуру (симуляцію). Розподіл проводився випадковим чином, з однаковою кількістю учасників у кожній групі. Протягом восьми тижнів кожна людина проходила п'ять сеансів на тиждень.
Група ГБО отримувала 100% кисень під тиском 2 атмосфери протягом 90 хвилин з короткими перервами кожні 20 хвилин. З іншого боку, контрольна група отримувала 21% кисень під тиском 1 атмосфера протягом того ж часу, але без будь-яких перерв.
Крім того, всім учасникам було проведено ехокардіографію, тест для оцінки функції серця, перед першим сеансом ГБОТ та через 1-3 тижні після останнього сеансу.
На початку дослідження у 29 з 60 учасників середнє значення глобальної поздовжньої деформації (GLS) становило -17,8%. Серед них 16 були віднесені до групи ГБО, а решта 13 - до групи плацебо.
Результати дослідження
Після проходження лікування у групі втручання спостерігалося помітне збільшення середнього показника GLS, яке досягло -20,2%. Аналогічно, у групі контрольної групи також спостерігалося збільшення середнього показника GLS, яке досягло -19,1%. Однак лише перше вимірювання показало значну різницю порівняно з початковим вимірюванням на початку дослідження.
Доктор Лейтман зауважив, що майже у половини пацієнтів з тривалим перебігом COVID на початку дослідження спостерігалося порушення серцевої функції, як показано за даними GLS. Тим не менш, у всіх учасників дослідження спостерігалася нормальна фракція викиду, яка є стандартним показником, що використовується для оцінки здатності серця до скорочення та розслаблення під час перекачування крові.
Доктор Лейтман дійшов висновку, що фракція викиду сама по собі недостатньо чутлива для виявлення пацієнтів з тривалим перебігом COVID, у яких може бути знижена функція серця.
Використання кисневої терапії може мати потенційні переваги.
За словами доктора Моргана, результати дослідження свідчать про позитивну тенденцію щодо гіпербаричної кисневої терапії.
Однак вона радить бути обережними, заявляючи, що гіпербарична киснева терапія не є універсально визнаним методом лікування та потребує додаткових досліджень. Крім того, існують побоювання щодо можливого збільшення кількості аритмій, згідно з деякими дослідженнями.
Д-р Лейтман та її партнери дійшли висновку, що гіпербарична киснева терапія може бути корисною для пацієнтів із тривалим перебігом COVID. Вона вважає, що необхідні додаткові дослідження, щоб визначити, які пацієнти отримають найбільшу користь, але для всіх пацієнтів із тривалим перебігом COVID може бути корисним пройти оцінку глобального поздовжнього напруження та розглянути можливість гіпербаричної кисневої терапії, якщо у них порушена функція серця.
Доктор Лейтман також висловлює сподівання, що подальші дослідження можуть забезпечити довгострокові результати та допомогти медичним працівникам визначити оптимальну кількість сеансів гіпербаричної кисневої терапії.
Час публікації: 05 серпня 2023 р.